Дрезден - це місто, яке після цілковитого зруйнування під час Другої світової війни постало з руїн і тим самим здивувало весь сіт. Про те, щоб відвідати Дрезден у мене ніколи не виникало бажання, але коли в туристичному маршруті було це місто я зацікавилась. В своїй уяві Дрезден для мене був похмурим, "німецьким" містом. А все через те, що більшість історичних будівель збудовано із піщаника, каменю, який з часом чорніє. Я не помилилась. Можливо, через погоду або час, коли я там була, а це була пізня осінь. Але в похмурості є також щось дивовижне. Мені це місто сподобалось, тому я була там уже двічі. Найперше, що мене вразило - це Палац Цвінгер, його скульптура, фонтан німф. Також Дрезденська картинна галерея, де я змогла побачити картину Рафаеля "Сикстинська Мадонна", панно "Княжа процесія", Фрауенкірхе, з його срібними підсвічниками, а також побувати у скарбниці короля.
Дрезден - це місто, яке після цілковитого зруйнування під час Другої світової війни постало з руїн і тим самим здивувало весь сіт. Про те, щоб відвідати Дрезден у мене ніколи не виникало бажання, але коли в туристичному маршруті було це місто я зацікавилась. В своїй уяві Дрезден для мене був похмурим, "німецьким" містом. А все через те, що більшість історичних будівель збудовано із піщаника, каменю, який з часом чорніє. Я не помилилась. Можливо, через погоду або час, коли я там була, а це була пізня осінь. Але в похмурості є також щось дивовижне. Мені це місто сподобалось, тому я була там уже двічі. Найперше, що мене вразило - це Палац Цвінгер, його скульптура, фонтан німф. Також Дрезденська картинна галерея, де я змогла побачити картину Рафаеля "Сикстинська Мадонна", панно "Княжа процесія", Фрауенкірхе, з його срібними підсвічниками, а також побувати у скарбниці короля.
Немає коментарів:
Дописати коментар